22 червня 2018 року у Відні відбувся Форум зі Сталого Розвитку, що об’єднав практично всі організації громадського сектору та експертів з країн-учасниць Договору про Енергетичне Співтовариство, які працюють в темі клімату та енергетики. Слід за Форумом також відбулася зустріч Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства у місті Дюрнстайн (долина Вахау, Австрія).
Нагадаємо, що Договір про заснування Енергетичного Співтовариства (далі Договір) було підписано між Євросоюзом та країнами південно-східної Європи у 2006 році з метою впровадження реформ та інтеграції енергетичних секторів країн до єдиного енергетичного ринку ЄС. Україна долучилася до Договору про Енергетичне Співтовариство у 2011 році.

У вступному слові на Форумі у Відні директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач наголосив на тому, що в регіоні почали діяти норми директив по обмеженню викидів токсичних речовин від теплових електростанцій і що це тягне за собою початок великих структурних змін в електроенергетичному секторі.
З 1 січня 2018 року в Енергетичному Співтоваристві вступили в силу директиви 2001/80/ЕС про видики від великих спалювальних установок (які встановлює ліміти на викиди SO2, NOx та пилу від існуючих електростанцій) і 2010/75/EU про промислові викиди (для тих самих забруднюючих речовин від нових електростанцій). На практиці це призводить до того, що вугільні ТЕС в країнах-членах стають неконкурентно спроможними порівняно з новими високотехнологічними розподіленими потужностями відновлюваної енергетики.
Янез Копач також підкреслив, що Секретаріат тепер підтримує декарбонізацію енергетики та перехід від вугілля до чистих джерел енергії (coal phase out)

“Тепер, після набрання чинності директивами про великі спалювальні установки (2001/80/EC) та промислові викиди (2010/75/EU), які є побічними, але ефективними інструментами для декарбонізації електроенергетичного сектора, Енергетичне Співтовариство зосереджується на цілеспрямованому узгодженні кліматичної та енергетичної політики”, – коментує учасник Форуму Олег Савицький, експерт центру екологічних ініціатив “Екодія”, член Української Кліматичної Мережі.

Перший крок в цьому напрямі був зроблений в 2016 році, коли сторони Договору погодились з необхідністю впровадження нових прозорих та надійних механізмів моніторингу та звітності по викидах парникових газів у відповідності до відповідних стандартів ЄС. Тепер країни зобов’язані вдосконалити свою кліматичну статистику та покращити якість звітності, що подається в Рамкову конвенцію ООН з питань змін клімату.
Однією з важливих заяв під час Форуму стала новина про те, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства вже запустив процес розробки Національних планів з клімату та енергетики (National Climate and Energy Plans).

“Тепер Енергетичне Співтовариство планує встановити загальні цілі до 2030 року в рамках нових інтегрованих національних планів енергетики та клімату, які повинні бути розроблені країнами-членами Договору та представлені для проведення регіональних консультацій у 2020 році”, – відзначає Олег Савицький.

Як повідомляється, проекти Національних планів з енергетики та клімату мають бути розроблені членами Договору протягом 2018-2019 років. В них уряди повинні встановлювати три основні цілі до 2030 року:
збільшення частки відновлюваних джерел енергії,
економія енергії завдяки підвищенню енергоефективності,
скорочення викидів парникових газів.